Audi R8 V10 (Type 4S) — середньомоторне купе, у якого не залишилося наступника
Друге покоління R8 з атмосферним V10 5.2 FSI: 570 к.с., задній привід, 329 км/год, семиступінчастий S tronic. Техніка, характер і маршрут Прага — Нюрнберг.
R8 — єдиний серійний суперкар в історії Audi і остання модель марки з атмосферним V10 FSI. Виробництво завершилося фінальною спецверсією тиражем 333 екземпляри, прямого спадкоємця з двигуном внутрішнього згоряння в моделі немає. Усе, що написано нижче про звук і відгук, стосується конструкції, яку більше не випускають.
Коротко. Audi R8 V10 Type 4S — Type 4S, середньомоторне купе, 2 місця, 2 дверей. V10 5.2 FSI, атмосферний, центральне розташування, 570 к.с. (419 кВт). Привід задній. Розгін 0–100 км/год за 3,7 с, максимальна швидкість 329 км/год.
Що це за автомобіль
Перше покоління (Type 42) вийшло в середині двотисячних на подовженій алюмінієвій платформі ASF — тій самій, що й у Lamborghini Gallardo, з колісною базою, довшою на 90 міліметрів, і розподілом моменту quattro 30/70, що повторює італійську схему. Стартовим мотором був атмосферний V8 4.2 FSI, пізніше зверху додали V10 5.2 FSI.
Друге покоління, Type 4S, з’явилося 2015 року на платформі, спільній із Lamborghini Huracán. V8 із лінійки вилучили повністю: відтоді будь-який R8 — тільки V10. Збирають його в Беллінгер-Гефе під Неккарзульмом, на майданчику Audi Sport GmbH.
Далі в історії моделі два повороти, які пояснюють, що за машина стоїть у парку. Перший — 2017 рік і версія RWS: уперше за всю історію Audi серійна модель отримала задній привід. Прибрали карданний вал, багатодискову муфту і центральний диференціал, переналаштували амортизатори та електропідсилювач керма під змінене розважування. Тираж — 999 екземплярів. Другий поворот — рестайлінг 2018/2019 року, після якого задньопривідна версія перестала бути лімітованою і ввійшла до постійної лінійки під ім’ям V10 RWD, а її форсований варіант отримав 562 к.с. за британською метрикою.
570 к.с. і 419 кВт у специфікації цієї машини відповідають саме форсованій задньопривідній версії після рестайлінгу.
Техніка
V10 5.2 FSI — мотор старший за сам R8: сімейство дебютувало на Audi S8 покоління D3 у 2006 році. Він атмосферний, без наддуву в будь-якій формі, і це головне, що про нього варто знати. Відгук на газ тут прямий, без проміжної ланки у вигляді турбіни, а потужність збирається високо по обертах — пік у форсованих версій припадає на 8000 із лишком.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Кузов | Type 4S, середньомоторне купе, 2 місця, 2 дверей |
| Двигун | V10 5.2 FSI, атмосферний, центральне розташування |
| Потужність | 570 к.с. (419 кВт) |
| Коробка | 7-ступінчастий S tronic, подвійне зчеплення |
| Привід | задній |
| Розгін 0–100 км/год | 3,7 с |
| Максимальна швидкість | 329 км/год |
| Рік випуску | 2021 |
329 км/год тут — паспортна характеристика моделі. Електроніку ніхто не чіпав, тому застереження про знятий обмежувач до цієї цифри не застосовується.
Компонування — середньомоторне, з двигуном за спинками сидінь. Звідси й характерне розважування, і передній багажник замість заднього, і звук, який на цій машині приходить буквально з-за голови. Зворотний бік у тому, що вібрації та тепло від мотора відділяє від салону менше конструкції, ніж у передньомоторному купе.
Із відомих слабких місць за даними профільної преси: у моторів FSI першого покоління фіксували проблеми з ланцюгом ГРМ, а роботизована коробка R-tronic з одним зчепленням вважалася слабкою ланкою і була замінена на S tronic ще 2012 року. Машини другого покоління із семиступінчастим преселективом це не стосується.
Характер за кермом
Про задньопривідний R8 оглядачі пишуть двоїсто, і обидві половини варто прийняти.
Перша: на розумних швидкостях машина відчувається майже як повнопривідна — зібрано, впевнено, без нервозності. Атмосферний V10 описують як п’янкий за звуком і відгуком на газ, і це єдина характеристика, щодо якої в R8 ні в кого немає розбіжностей.
Друга половина серйозніша. З вимкненою стабілізацією перехід від зчеплення до ковзання в задньопривідної версії відбувається різко, і підстраховки повного приводу тут немає — версія вимагає концентрації там, де quattro пробачає. Окремо зазначають, що задньопривідні R8 ідуть із нерегульованими амортизаторами, і на нерівному покритті в середині повороту вони втрачають частину чіткості порівняно з повнопривідними. На розбитому асфальті це помітно.
Є й спільна для всього другого покоління претензія: кермове керування інформативнішим не стало. Оглядачі вважають, що опційне активне кермове керування зрізає частину гостроти, характерної для першого покоління, а саме по собі кермо другого покоління точне, але мовчазне. У порівнянні з Huracán на тій самій технічній базі R8 називають зібранішим і передбачуванішим, але таким, що менше запам’ятовується.
Що з цього випливає практично. R8 — не машина для відпрацювання граничних режимів. Це середньомоторне купе, у якого головний аргумент — мотор, і на дорозі загального користування його вистачає з надлишком.
Салон і практичність
Місць два, і це не застереження про тісний задній ряд, а конструкція. Багажник передній, об’єм обмежений: дві невеликі сумки на вихідні проходять, повноцінні валізи — ні. Планувати поїздку з багажем на тиждень на цій машині не варто.
У салоні — віртуальна панель приладів Audi, сучасний мультимедійний блок із підключенням смартфона, спортивні сидіння з боковою підтримкою і паркувальні асистенти. Частина опцій залежить від конкретного екземпляра: адаптивні амортизатори та керамічні гальма були опціями, і їхню наявність потрібно уточнювати при бронюванні.
Відкрита версія того ж покоління, Spyder, втрачає в жорсткості менше, ніж можна очікувати: несуча вуглепластикова центральна секція та алюмінієвий каркас компенсують вирізаний дах, а сам м’який дах важить 44 кілограми і складається менш ніж за 20 секунд на ходу до 50 км/год. До купе це не має відношення, але пояснює, чому різниця в поведінці між версіями в R8 менша, ніж у більшості суперників.
Практичність у машини рівно та, яку передбачає жанр. Двоє, мінімум речей, короткі перегони або один довгий. Кузов червоний, машина помітна, і в місті це додає уваги більше, ніж хотілося б частині орендарів.
У чеських умовах
Швидкість. Дозволений максимум зростає ступенями: 50 км/год у межах забудови, 90 за її межами, 110 на дорозі для моторних транспортних засобів, 130 на автомагістралі. Паспортні 329 км/год за такого розкладу залишаються рядком у характеристиках.
Алкоголь. Числової норми в чеському законі немає взагалі — керування заборонене за будь-якої присутності алкоголю в крові водія.
Світло. Головне або денне світло має горіти постійно, незалежно від сезону, погоди та часу доби.
Віньєтка. З початку 2021 року оплата проїзду чеськими автомагістралями фіксується в електронному реєстрі за номером автомобіля; паперових стікерів більше не видають.
Зима. З листопада по березень зимові шини потрібні щоразу, коли покриття снігове, обледеніле чи в паморозі або погода до цього йде. Глибина протектора — не менше чотирьох міліметрів. Для задньопривідного середньомоторного купе зимова експлуатація — окрема розмова, і краще її не починати.
Куди їхати. Напрямок, де ця машина має сенс, — Нюрнберг по D5. До кордону біля Розвадова 150,989 кілометра чеської автомагістралі з обмеженням 120 км/год практично без винятків: постійних знижених обмежень офіційне джерело на цьому відрізку не вказує. Траса піднімається до 601 метра біля Пржимди та опускається до 230 метрів біля Бероуна, по дорозі один тунель — Валік завдовжки 380 метрів. Німецька ділянка A6 від Вайдгауза до Нюрнберга офіційним джерелом не підтверджена, орієнтовно це ще 90–95 кілометрів рівнинного Верхнього Пфальца.
Німецька частина — те, заради чого маршрут і обирається. Легковому автомобілю віньєтка в Німеччині не потрібна: дорожній збір там поширюється лише на важкий транспорт від 3,5 тонни. Федеральне статистичне відомство наводить цифру близько 70% — така частка автобанів без постійного обмеження швидкості, де замість ліміту діє рекомендована швидкість 130 км/год. Сенс рекомендації юридичний: покарання за перевищення немає, але при аварії водій, що йшов швидше, втрачає можливість послатися на невідворотність події, і судова практика це підтверджує.
Два практичні моменти. Німеччина періодично повертає тимчасовий прикордонний контроль на кордоні з Чехією — перевірки вибіркові, продовжуються раз на кілька місяців, тому статус краще перевірити перед самою поїздкою, а документи тримати під рукою. І на переході Розвадов — Вайдгаус у пікові вікенди збираються затори, яких розрахунок за обмеженнями швидкості не враховує.
Кому підійде і кому ні
Підійде тим, хто хоче атмосферний десятициліндровий мотор — конструкцію, яку більше не виробляють і якій немає заміни. Хороший вибір для виїзду до Німеччини, де паспортна максимальна швидкість перестає бути абстракцією. І для тих, кому звук і відгук важливіші за гостроту кермового керування.
Не підійде, якщо потрібен багаж: два місця і передній відсік обмеженого об’єму — це весь ресурс. Не підійде для розбитого покриття — задньопривідні версії на нерівностях втрачають зібраність, і про це пишуть прямо. І це невдалий вибір для зими та для водія, який планує їздити з вимкненою стабілізацією: зрив задньої осі тут настає різко.
Найближча альтернатива за жанром, але з іншим компонуванням — Porsche 911 Carrera. Якщо потрібен восьмициліндровий звук і чотири місця замість двох — Mercedes-AMG C63 Coupé. Актуальні умови щодо самого R8 — на сторінці моделі.
Часті запитання
R8 — це перейменований Lamborghini? Спорідненість реальна, але не буквальна. Перше покоління ділить із Gallardo алюмінієву платформу ASF і схему quattro з розподілом 30/70, друге — платформу та мотор V10 з Huracán, обидві моделі збирають у структурі концерну. При цьому налаштування кермового керування і характер різняться: оглядачі вважають Huracán гострішим і яскравішим, а R8 — зібранішим і придатнішим для повсякденної їзди.
Чому в цієї машини задній привід, якщо R8 відомий повним? Задньопривідна версія з’явилася 2017 року під ім’ям RWS — це була перша задньопривідна серійна модель Audi, тиражем 999 екземплярів. У неї прибрали карданний вал, муфту і центральний диференціал, а підвіску та підсилювач керма переналаштували під нове розважування. Після рестайлінгу 2018/2019 року задньопривідний R8 став постійною версією лінійки.
Що означає 329 км/год у характеристиках? Це заводська максимальна швидкість моделі, без втручання в електроніку і без знятого обмежувача. У Чехії вона залишається довідковою величиною: обмеження 130 км/год на автомагістралі діє на всій мережі. Найближчі ділянки автобану без постійного обмеження — у Німеччині, наприклад за переходом Розвадов — Вайдгаус на маршруті до Нюрнберга.
Скільки речей поміщається в R8? Місць у машині два, багажник передній і невеликий. Двох компактних сумок на вихідні достатньо, повнорозмірні валізи туди не входять. Це обмеження конструкції середньомоторного купе, а не особливість конкретного екземпляра: простір за спинками сидінь зайнятий двигуном, а під задньою кришкою ховається трансмісія. Планувати поїздку на тиждень із повним багажем на цій машині не варто.
Чи можна їхати на R8 узимку? Заборони немає: достатньо поставити зимову гуму на період із листопада по березень і стежити за глибиною протектора. По суті ідея погана — середньомоторне компонування, задній привід і низький кліренс складаються в комбінацію, якій потрібен сухий асфальт. Для зимової поїздки розумніше брати повнопривідну машину.
Чим V10 відрізняється від турбованих моторів конкурентів? Відсутністю наддуву. Відгук на газ прямий, без затримки на розкручування турбіни, а потужність збирається високо по обертах — у форсованих версій пік припадає за 8000 об/хв. Розплата — менший крутний момент на низах порівняно з турбомоторами схожої потужності. Саме за цей характер атмосферні V10 і цінують, і виробництво R8 закрило цю лінію в Audi.